Поїздка до табору – це досить стресогенна ситуація як для дитини, так і для батьків. Пропонуємо поглянути трохи детальніше на цю подію з точки зору психолога. Які фактори свідчать про те, що дитина справді готова до своєї першої поїздки до табору?
Дитина може бути готовою до нетривалої розлуки з батьками приблизно з 5-6 років. Оптимальним віком, коли його можна відправити до табору, психологи вважають 8-9 років, хоча для багатьох це рано. Тому, перш ніж планувати поїздку, уважно придивіться до дитини та оцініть її можливості.
1. У дитини має бути особисте бажання туди їхати. Якщо дитина категорично відмовляється від пропозиції відпочити пару тижнів за містом, ймовірно, вона не готова розлучитися зі своїми батьками або відчуває якісь страхи, пов’язані з розлукою та перебуванням у дитячому таборі.
2. Дитина повинна мати навички самообслуговування та бути самостійною у побутових питаннях. Навіть якщо маленькому мандрівнику 6-7 років, він повинен вміти самостійно переодягатися, вмиватися, користуватися столовими приладами, застилати постіль та стежити за своєю зовнішністю.
3. Рішення, що стосуються табору (куди їхати, які речі з собою брати) повинні прийматися спільно з дитиною, враховуючи, звичайно, ступінь зрілості дитини та вимоги табору. Якщо дитина відчуває свою залученість до прийняття рішень, шанси на отримання ним позитивного досвіду в таборі збільшуються.
З чим же доведеться зіткнутися дитині, яка вперше потрапила до табору?
Перебування в таборі потребує певного рівня самостійності та психологічної зрілості. Поясніть синові чи дочці, що:
1. Там доведеться довго бути без батьків;
2. Простір табору зовсім незнайомий, і відразу запам’ятати, що де знаходиться, не так просто;
3. Правила перебування у таборі спочатку невідомі, та їх виконання вимагають;
4. Необхідно самому себе обходити, наприклад, тримати в порядку та чистоті одяг, тумбочку, ліжко; стежити за своїми речами, щоб не розгубити предмети, без яких буде складно обійтися – гребінець, зубну щітку тощо;
5. Дитячий колектив абсолютно новий, і потрібно знайти у ньому своє місце;
6. Відповідальність за себе доведеться нести самому: вирішувати, в які гуртки записатися, з ким дружити, в яких іграх та забавах брати участь.
Які існують засоби створення потрібного психологічного настрою у дитини?
Для одних людей поїздка до табору є сімейною традицією. Для інших, навпаки, це суперечить їхньому внутрішньому світу. Якщо Ви вперше відправляєте дитину до табору, то маєте усвідомлювати, що і ви самі, і ваша дитина разом навчаєтесь, але ваше завдання – підтримати її в цей момент.
1. Батьки можуть розповісти про те, що таке табір, які у ньому правила. Добре, якщо ви згадаєте та розкажете дитині кілька цікавих історій з вашого «табірного» життя, покажете фотографії.
2. Дайте зрозуміти, що якщо дитина дотримуватиметься основних правил і проявлятиме доброзичливість у спілкуванні, відпочинок буде вдалим. Вселіть у дитину впевненість, що вона зможе добре провести час поза домівкою.
3. Якщо є можливість, відправте дитину в компанії знайомих дітей, це допоможе адаптуватися в новому колективі.
4. Чим спокійніше батьки реагуватимуть на від’їзд дитини, тим легше вона сприйме розлуку та нові умови у таборі. Тривогою батьків «заражаються» майже всі діти (особливо початкової школи). Психологами доведено, що у тривожних батьків – тривожні діти. Головне – не панікуйте самі!
5. Батькам необхідно якнайбільше зібрати інформації про табір: де знаходиться, які умови, хто буде вожатим, які гуртки, секції, розваги є в таборі, коли можна приїжджати до дитини тощо.
Як реагувати на прохання дитини забрати її додому?
У тому чи іншому вигляді адаптація проходить у кожної дитини, але це зовсім не означає, що не варто звертати уваги на скарги та слізні прохання дитини забрати її з табору. Навіть перебуваючи далеко від дитини можна спробувати допомогти їй, спробувавши скористатися простими порадами.
1. Треба розпитати дитину про те, що саме не подобається у таборі, разом пошукати вирішення цих проблем.
2. Важливо сказати, що ви теж сумуєте, але вірите, що він швидко знайде нових друзів, слід налаштувати дитину на гарний відпочинок.
3. Якщо дитина скаржиться, що її б’ють, дражнять і ображають, треба обов’язково зв’язатися з адміністрацією табору та попросити вихователя (вожатого) прояснити ситуацію, можна за попередньою домовленістю з адміністрацією табору, поїхати, щоб зрозуміти, чи дитина говорить правду чи фантазує з метою привернення уваги.
4. Демонстративна дитина відчуває брак уваги себе і тому може влаштувати істерику як батькам, так і вожатим. Єдиної стратегії, яку можна рекомендувати під час спілкування з такою дитиною, немає. Терплячі батьки можуть дотерпіти до кінця зміни, залишивши дитину в таборі з виховною метою, ті, у кого нерви не витримають, можуть забрати дитину посередині зміни. Все залежить від терпіння батьків та мети, якої вони хочуть досягти.
5. Ще одна важлива порада: постарайтеся спілкуватися з дитиною по телефону в першій половині дня і до 18 години – у цей час ваша дитина захоплена діяльністю та спілкуванням. Ваш дзвінок не викличе смутку та туги по дому. Пізні дзвінки, особливо ближче до відбою, нагадують дитині про затишну обстановку домівки. Дитина починає нудьгувати і проситися додому.
Найчастіше те, що спочатку викликало тривогу, обернеться перевагою. Обстановка незвична, але скільки цікавого! Колектив незнайомий, зате можна наважитися і показати себе по-новому, сміливішим і цікавішим! Потрібно приймати самостійні рішення, адже це здорово! Так, батьки не підказують, але немає підвищеного контролю чи зайвої опіки. Діти, які подолали проблеми адаптації, радіють, що не поїхали додому, а залишилися відпочивати.
Ще один «гострий», але короткий період, коли зміна перевалює за середину. На кілька днів повертаються туга за домом, за батьками, втома від спілкування в новому колективі. Знову ви можете почути скарги дитини та прохання забрати її додому. Але це лише на 1-2 дні. Потім відкривається друге дихання: діти розуміють, що зміна рухається до кінця, і поспішають встигнути те, що не зможуть зробити вдома. Ближче до кінця зміни багато дітей кажуть, що їм шкода їхати з табору. Якщо ви чуєте від дитини такі слова, якщо вона просить вас наступного року ще раз відправити її до табору, значить, вона отримала від відпочинку те, що їй було потрібно!
Навіть якщо перше знайомство вашої дитини з табором склалося не дуже добре, не варто засмучуватися. Табір – це маленька школа життя як для дітей, так і для батьків. І, ймовірно, що, «вивчивши цей урок», наступного разу Ви і Ваша дитина відпочинете з куди більшим задоволенням.
